розтовкувати

розтовкувати: -ую, -уєш, недок., розтовкти́, -вчу́, -вче́ш; мин. ч. розто́вк, -ла́, -ло́; док., перех., розм.

1) Товчінням роздробляти, подрібнювати що-небудь, перетворювати на дрібні шматки або на м'яку масу чи порошок. || Розтоптуючи, порушувати цілісність чого-небудь.

2) тільки док. Порушити цілісність чого-небудь ударом (ударами); розбити щось. || Пошкодити, ранити яку-небудь частину тіла (в бійці, при падінні і т. ін.). || рідко. Роздавити, розчавити кого-, що-небудь.

3) тільки док., у сполуч. зі сл. собі, діал. Уяснити, усвідомити; розтлумачити.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

розтовкувати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
розтовкти — див. розтовкувати … Український тлумачний словник
розтовкування — я, с. Дія за знач. розтовкувати … Український тлумачний словник
давити — I (на кого що, кого що із силою налягати на когось / щось; налягати своєю вагою), надавлювати, надавити (на кого що), тиснути, натискати, натискувати, натиснути, надушувати, надушити, придавлювати, придавити (кого що), придушувати, придушити… … Словник синонімів української мови
розбити — I = розбивати (ударяючи, порушити цілісність чого н.), побити, розтовкти, розтовкувати, потовкти, потрощити, розтрощити, розтрощувати, розчухрати, розчухрувати, розторощити; розчерепити (ущент, на черепки); стовкти (частини тіла); провалити,… … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике